як ви, напевно, зрозуміли, це – живий журнал інтернет-магазину предмет.ком.уа.
ідея нашого магазину – створити майданчик, де продаватимуть книжки, фільми, журнали, які важко (або неможливо) знайти в звичайних книгарнях. для цього ми ретельно перетрушуємо асортимент всіх постачальників і вибираємо все, що варте, на нашу думку, уваги. (якщо ви незадоволені вибором або вам здається, що чогось дуже важливого серед запропонованих предметів бракує, – негайно пишіть нам або скористайтеся спеціальною формою "побажання" на самому сайті).
як і цей блог, наш інтернет-магазин теж живий і постійно розвиватиметься. в переспективі, на ньому з'являться розділи музики, артефактів, букіністичної книжки. ми поступово наповнюватимемо опис кожного предмету максимальною кількістю інформацією, щоб вам було зручніше шукати і краще розуміти, що саме ви купуєте.
тут, у блозі, ми намагатимемося оперативно знайомити з усіма новинами сайту, новими можливостями і свіжими надходженнями цікавих предметів.
ви також зможете замовити будь-який з наявних предметів безпосередньо в живому журналі. для цього ми зробили окремий пост.

прямо тут, у живому журналі, ви зможете замовити будь-який предмет. для цього достатньо  залишити комент з лінком на предмет (коменти, звісно, будуть заскринені).

КНДР на марші

«Чучхе», Кім Ір Сен, ракета «Тепходон», знамениті масові гимнастичні виступи на стадіоні. Нам вдалося привезти трохи літератури і відеоматеріалів з цієї унікальної країни, яка вже 50 років живе особливим, окремим від решти світу життям.

Від засадничих робіт Кім Чен Іра «Про идею чучхе» та «Прочно установить чучхейскую систему взглядов на революцию», до досліджень «Корея и Америка: состязание в силе разума». Від поеми «Предания горы Кынган» до відео «Фейерверки могучей процветающей державы».

26 предметів з Північної Кореї тільки на предметі

кажись, we are back. слава, наскільки я розумію, нашому доблесному програмісту артему.

добрі тролі з компанії, де ми хостимося, вирішила на вихідних значно покращити рівень сервісу і перенесла екаунт predmet.com.ua на новий сервак. як результат, з вихідних сайт тимчасово недоступний. тепер з'ясовуємо, що саме треба зробити, щоб він з'явився знову.

Александр Проханов

Читати "психоделічно-соцреалістичні" романи Александра Проханова для гурманів – справжнє задоволення. Такої образності, такої кількості смачних епітетів і метафор важко знайти деінде. Сумніваємося, що комусь дійсно захочеться потрапити до справжньої, реальної Імперії Проханова, але художня логіка побудованого ним світу «червоного смислу» нам здається бездоганною.

Белосельцев смотрел на ангела, который наливался алым горячим светом, будто вставало солнце. Теперь на него было больно смотреть – такими ослепительными были его босые стопы, так сверкало лицо, окреженное пылающим нимбом, так трепетали крылья, обнимавшие город. Он вытянул руку, приставил палец ко лбу Белосельцева. Его уста шевелились, и из них лилась громкая молвь: «Твой ропот напрасен. Ты – последний солдат империи. Ты и есть носитель красного мысла... Тебе нести красную империю в сердце. И, пока ты жив, она не умерт. А она не умрет, значит, ты будеш вечен. Я – твой Красный Ангел-Хранитель. Люблю тебя и целую. Стою у тебя за спиной»

Александр Проханов, «Последний солдат империи»

Проханов на предметі

Михаїл Єлізаров

Михаїл Єлізаров з тих письменників, яким хочеться сказати "хлопчику, іди собі, не заважай читати, самі вже якось розберемося".

Один з найталановитіших сучасних письменників Росії, що народився і провів юність в Україні, майстер слова і неповторного сюжету, в публічній сфері, інтерв'ю і статтях висловлює такі одіозні і, одночасно, наївні погляди, що без валеріанки за них краще не братися. За них узагалі краще не братися, пам'ятаючи що навіть талановитий автор завжди дрібніший за власні твори. Краще – і мудріше – читати самі твори і шукати там свої особисті інтерпретації, які, в цьому можна не сумніватися, не матимуть нічого спільного з авторськими.

( Повне зібрання Єлізарова на предметі. )

Завтра мають нарешті доставити ось це:



Налетай, не скупісь, покупай кнігопісь!

"Хісасібурі десу. Давно не бачилися."

Японія – країна екзотична і неймовірна для нашого європейського розуму. Хіба можна уявити собі іншу культуру, яка будується на таких геть марсіанських для нас засадах. Уявіть собі двох українців у солом'яних брилях, що стоять десь в селі біля тину і годинами обговорюють не цьогорічний врожай буряків, а магнолію, що пишно розквітла у садку. І не просто обгворюють – отримують від цього надзвичайну естетичну насолоду, яка мимоволі передається і всім свідкам цієї розмови. Японська культура для нас настільки незрозуміла, що викликає не відторгнення, а щирий інтерес. Не плентаємося позаду моди на японське і ми.

( Дещо з колеції японських предметів на predmet. いらっしゃい Ірассяй, так би мовити )